Збираючи свої речі, я розмірковувала про наше минуле з Іваном. Я жила в переконанні, що я маю бути вдячна за його присутність, незважаючи на мої недоліки.
“Марино, давай вже розігрій їжу. Я вже зачекався!”, – сказав він, простягаючи руку. Я вискочила з кухні, захекавшись, і відповіла: “Може, ти сам помиєш тарілку і розігрієш вечерю?!” Збираючи свої речі, я розмірковувала про наше минуле. Ми з Іваном познайомилися в університеті, а після закінчення навчання одружилися. Він завжди здавався врівноваженим, завжди усміхався, завжди був … Read more