Мій чоловік зателефонував і довго мовчав. Нарешті йому вдалося сказати: “Клара, це стосується моєї матері”. У мене стислося серце: я дуже добре знала його матір.

Вийти заміж за мого чоловіка означало успадкувати його велику родину. На відміну від моєї родини, що складається з одного брата, його сім’я відчувалася як ціле село. Свята доводилося проводити, перескакуючи з будинка до будинку та не встигаючи побувати у всіх. На сімейних зборах їхній будинок переповнювався людьми – сміхом, співом, розмовами.   Для мене, міської … Read more

Коли мати покuнула нас, виявилось, що кожному з дітей вона довірила таєм ницю. Зібравшись на дачі, ми розкрили цю таєм ницю

Після того як матері не ста ло, Надя, Льоша, Паша та Антон дуже рідко на дачу приходили. Тут усе нагадувало про маму. Їм спочатку було дуже сkладно звикати до відсутності мами. Влітку хлопці вирішили з’їздити до батька в інше місто, але дорогою вони вирішили зібратися духом та повернути на дачу. У будинку все було як … Read more

Ольга сиділа за столиком у невеликому кафе, задумливо помішуючи охолону каву.

Ольга сиділа за столиком у невеликому кафе, задумливо помішуючи охолону каву. Вона повторювала слова своєї подруги Рити, яка вже більше року виконувала роль не тільки близької приятельки, а й особистого психолога. — Я все розумію, — сказала Ольга, не відриваючи погляду від чашки. — Я бачу, яким задоволеним він повертається із відряджень. Ніби не працював, … Read more

У Марії й досі стоїть перед очима картина весілля Івана. Веселі музиканти, жарти свах, а попереду всіх, мов павич, танцює Люся.

У Марії й досі стоїть перед очима картина весілля Івана. Веселі музиканти, жарти свах, а попереду всіх, мов павич, танцює Люся. Їхні життя переплелися дивним чином: одного дня обидві опинилися в пологовому будинку. Вранці Марія народила сина, а ввечері Люся — дочку. Село кипіло чутками. Усі знали, що син Марії від Івана. А ось хто … Read more

— Мамо, я їду. Більше так жити не можна. Набридло без роботи сидіти, — сказав Сергій, перериваючись, щоб скласти речі у дорожню сумку

— Мамо, я їду. Більше так жити не можна. Набридло без роботи сидіти, — сказав Сергій, перериваючись, щоб скласти речі у дорожню сумку. — У селі роботи давно немає. Всі роз’їхалися, поговорити нема з ким. Поїду до міста. Може там життя налагодиться, хто знає. Наталя Петрівна, його мати, завмерла, утримуючи в руках миску з тістом, … Read more

Геннадій спостерігав за тим, як Юля збирається на роботу.

Вона щойно вийшла з душу, обгорнута рушником, який не міг приховати всіх її принад. «Як так? Двох дітей народила, а постать, як у дівчини. Тонка талія, все на місці», – думав він. – Чому ти так на мене дивишся? – Обернулася Юля і розсміялася. – Не дивись так! Я поспішаю на роботу, а ти що, … Read more

Після розлучення з першою дружиною, яка мені зрадила, я довго не міг довіряти жінкам. Але ця дівчина запала мені в душу. У свої 40 років я боявся до неї підійти.

П’ять років тому я познайомився з нинішньою дружиною, коли вона працювала касиром у супермаркеті. Після розлучення з першою дружиною, яка мені зрадила, я довго не міг довіряти жінкам. Але ця дівчина запала мені в душу. У свої 40 років я боявся підійти до неї, побоюючись повторення минулого. Набравшись сміливості, я запросив її на побачення. Ми … Read more

Потай від чоловіка я планувала своє весілля з коханцем, перебуваючи за кордоном. Але коли я повернулася на батьківщину, то виявила, що мене випередили.

У 35 років, після майже 10 років життя з Гнатом на батьківщині, я почувала себе в постійній напрузі, не знаючи, як нам бути далі. Саме тому я переїхала за кордон, де незабаром познайомилася зі Степаном. Він здавався мені ідеальним, і незабаром ми почали планувати весілля та спільне життя. Гнат, повернувшись на батьківщину, продовжував підтримувати мене … Read more

Ми зреклися Аліни, коли дізналися про її план. Не приїжджаємо до Львова, щоб відвідати доньку

Я працюю медсестрою у державній лікарні, а чоловік Павло ремонтує автомобілі на СТО. Живемо скромно, але не жаліємося. Наша квартира невелика, з двома кімнатами, меблі старі, радянські, але в хорошому стані. Хіба ж на наші зарплати можна собі дозволити розкіш чи дорогі делікатеси? Доньку Зоряну я народила пізно, у 32 роки. Ми з чоловіком намагалися … Read more

— Біда якась, — промовила свекруха, стоячи на порозі. Вона ледве трималася на ногах.

— Біда якась, — промовила свекруха, стоячи на порозі. Вона ледве трималася на ногах. — Що трапилося, Маріє Сергіївно? — схвильовано спитала Оля. Вона ніколи не бачила свою енергійну і сильну свекруху в такому стані. — Сашко, негідник, вигнав мою Ліду з дому з дітьми! — слабким голосом відповіла свекруха і тремтячими руками допила склянку … Read more