Є в мене одна колега по роботі, любить вона свою свекруху чорнити. Розповідає такі речі, після яких починаєш думати: бідна свекруха, що ж невістка до неї пристала. Прийшла якось на роботу, почала казати, що свекруха їй не дає спокійно жити. Коли ми запитали, що вона зробила цього разу, колега відповіла, що подарувала їй подарунок на день народження, а він їй не сподобався . Купила вона їй тапочки домашні, сказала, що довго вибирала подарунок, а сама свекруха дарує їй сережки з топазами, золоте кільце.
Після цих слів ми здивовано подивилися на неї; вона почала виправдовуватися, типу у жінки хороша пенсія, а у неї маленька дитина, не зможе вона робити такі дороrі подарунки. Потім вона перейшла до того, що почала сkаржитися, мовляв, свекруха зателефонувала і попросила привезти продукти; чи бачите, вона забрала внучку на день до себе на дачу. Коли колеги почали питати, а чому вона не відвезе продукти, колега почала з того, що в неї стільки грошей немає. Нещодавно ось посkаржилася на те, що свекруха попросила забрати доньку, мовляв, у неї голова бо лить.
Вони їхали дві години до цього села, як приїхали, так воно одразу віддала дитину, а сама пішла займатися своїми справами. Найцікавіше, що ця колега взагалі не хотіла сидіти з дитиною, думала, що якщо вона працює, то всі повин ні схилятися перед нею. Ми з друзями просто переглянулися і подумали, що якщо у нас буде така невістка, то нам взагалі не пощастить. Вона хотіла почути з нашого боку схвалення по відношенню до себе, засудження свекрухи, але ми мовчали, тільки думали, що свекрусі не пощастило з невісткою.