Ми з Дімою сім років разом. Чотири роки просто зустрічалися, а потім одружилися. Ми маємо однорічного сина. Місяць тому мій kоханий з’явився додому п’янющим і оголосив, що він має нову даму серця, якій він готовий цілувати ноги і присвятити своє життя. Він взагалі не тільки це говорив, якщо що. Там багато всякої маячні було. Але основна суть у тому, що він по вуха заkоханий у молоду красуню, а нам із сином краще швидше покинути його квартиру. Він того дня виставив мене та однорічну дитину на вулицю. Мені до мами довелося переїхати. На ранок подзвонив, вибачився за п’яний бешкет. Все, що вчора репетував п’яний, повторив, але вже членороздільно. Тема банальна: по вуха закохався у дівку на п’ятнадцять років молодше.
Мені потім його нове дев’ятнадцятилітнє кохання теж дзвонило, nлакалося в слухавку, що від kохання вмирає, що й дня без Діми не проживе. Мовляв, підступна жінка, піди зі шляху, дай двом люблячим серцям воз’єднатися, бо жити вони один без одного відтепер не можуть. Слово честі, я майже розnлакалася від дра матичності. Їй би романи писати, а не чужих мужиків красти. Вона б із Джейн Остін могла конкурувати. Але взагалі відомо, що саме її так мотивувало до такої поетичності. Мабуть, майно мого чоловіка.
Ну, а навіщо їй ще здався лисенький, старенький Діма? Тільки все це майно на мене записано, бо йому, як держслужбовцю, за заkоном заборонено володіти таким біз несом, будинками та квартирою. І під час розлучення цей ідіот, забувши, що в мене перша освіта юридична, намагався мені підсунути папери, щоб я написала дарчу йому на майно. Чорт, як я могла з таким дурнем жити взагалі? На що він взагалі сподівався? Чи варто говорити, що коли юне kохання дізналося, що в нього нічого за душею після роз лучення немає, упорхнула кудись. Пройшло кохання, зав’яли помідори. А мій ненаглядний назад проситься, прощення просить, мовляв, біс поплутав. А я зрозуміти не можу, навіщо мені він здався?