– Чоловік, ти пам’ятаєш так, що в мене незабаром день народження? – натякнула дружина. – Звичайно пам’ятаю. Це ж головний сенс мого життя, – відповів чоловік. — Це сарказм? – Анечка, kохання моє, це жарт. З кожним твоїм днем народження я стаю щасливішим. – Цікаво чому? – Тому що у мене зростають шанси бути довгожителем. – Аркашо, ти сьогодні говориш так, що я тебе не розумію. Ганна так подивилася на чоловіка, що йому стало ніяково. Він почав пояснювати дружині, що мав на увазі. – Анечка, ти ж старша за мене на 4 роки. – Все все! Не треба мене нагадувати про це… Ти мені інше скажи. Ти зрозумів мій натяк? – Ой, жінко, звичайно, зрозумів. Скажи який подарунок хочеш? – Не такий, як торік.
Хочу, щоб ти прилюдно зробив мені подарунок і нормальний. – Тобі не сподобався минулорічний годинник? Вони золоті. – Сподобався годинник, чоловік. Тільки не напис, який був на них. Родичі побачили і почали ставити мені запитання, на які я не мала відповідей. – А що? В них фантазії немає? Якщо там написано «Люсі від kоханого котика», це не означає, що годинник подарував якийсь кіт. – Аркашо, справа не в тому, кіт подарував годинник, а в тому, що мені не Люся звуть. Будь ласка, цього разу будь уважніше. – Головне не те, що сказали родичі, а те, що у нас є золотий годинник. Правда вони коштували мені чималих грошей, але їх ціна буде набагато дорожчою за кілька років. – Давай серйозніше а.
Краще подаруй мені якусь просту прикрасу, але з каменем. Камінь навіть може бути не дороrим. – І це каже мені моя дружина Анна? – Так. Нехай буде такий камінь, який оберігатиме мене. Наприклад, по гороскопу я діва. Поцікався, який камінь підходить мені. – Анечка, я думаю, що вберегти від небезпеки діві найкраще може камінь, який попався їй під руку, навіть не важливо, який. – Аркадій! Знову ти все перетворюєш на жарти. – Гаразд, я вигадав. Подарую тобі бігову доріжку. Гарний подарунок і собаку можна буде вигулювати, не виходячи з дому. – Аркаша, ти це навмисне? Це помста за спортивні штани, які я подарувала тобі? І про якого собаку йдеться. В нас її немає. – А хочеш подарую? – Ні, я бо юся собак. Будь ласка, викинь усі варіанти, які зараз у тебе в голові. – Тоді я не знаю, що тобі подарувати. -Ой, гаразд. Подаруй що хочеш! – Точно? – Так Так. Сил моїх немає. – Гаразд, жінко, не сумуй. Я знайду тобі в ломбарді щось розкішне. Але на цей раз без написів.