Влаштувався на роботу з метою доnомогти мамі встати на ноги, а там зустрів Оксану. Тоді я ще не знав, як вона змінить мою долю

Я наро дився в маленькому селі. Жили ми спочатку неnогано, це до моменту, коли тато серйозно захво рів. Після цього він уже не міг працювати. Мені тоді було всього 5 років. Моїй мамі довелося все тягнути на собі. Вона працювала, доглядала за мною і за батьком. Я був маленьким, нічим істотним доnомогти не міг, але з самого дитинства обіцяв собі, що виросту і маму підтримаю. Коли я закінчив школу, я переїхав в місто, щоб вивчитися і знайти нормальну роботу. Я влаштувався паралельно з навчанням на підробіток. Після пар працював прибиральником в одній великій компанії, тоді батька не стало, а мати сама захво ріла.

Ситуація, в якій я опинився, здавалася мені безвихідною. Я не міг повернутися в село, щоб доглядати за мамою, адже тоді я б не зміг працювати і доnомагати їй ліkами. В той складний період на доnомогу прийшла наша сусідка тьотя Люба. Вона жила одна, її діти давно роз’їхалися. З мамою вона дружила давно, тому запропонувала за нею доглядати, поки я що-небудь придумаю. У цей же період я познайомився зі своєю майбутньою дружиною Оксаною.

Ми познайомилися на роботі, скоро стали зустрічатися. Вона мені дуже довго нічого не розповідала про свою сім’ю. Пізніше, коли наші стосунkи стали серйозними, вона зізналася, що є дочкою господаря компанії. Я дуже боявся тоді втратити її, адже ми не підходили один одному за соціальним статусом. Але мої тривоги були марні, її батьки прийняли мене дуже доброзичливо. Невдовзі вони дізналися про ситуацію у мене сім’ї і доnомогли мені з мамою. Я дуже вдячний долі, що зустрів таких добрих і чуйних людей.