Ярослава відчувала, що відбувається щось недобре. А щойно увійшла до будинку майбутніх сватів, їй усе стало ясно

Чим ближче вони підходили до будинку батьків Олега, тим невпевненіше ставало обличчя хлопця. Ярослава дивилася на нього задумливо. -А Ти впевнений, що мені обов’язково знайомитися з твоїми батьками? Олег розгублено кивнув головою. -Мама сказала, що хоче з тобою познайомитись. -Угу, це ясно. А що хочеш ти? Олег розгублено знизав плечима. Вони вже дійшли до воріт розкішного будинку батьків хлопця. — А ким вони працюють? — Запитала Слава, розглядаючи фасад будівлі, обрамлений позолоченим декором.

-Нууу… Папа біз несмен, а мама працює на його підприємстві бухгалтером. -Зрозуміло. Вони переступили поріг будинку і опинилися у просторому приміщенні. Слава одразу натрапила на строгий погляд чоловіка та жінки, які сиділи за довгим обіднім столом. Слава привіталася. -Познайомся, це моя мама – Людмила Іванівна, а це мій тато – Микола Петрович. Мамо, тату, це Ярослава, я вам про неї розповідав. -Сідай, — наказав батько. Ярослава розгублено сіла. -І так, ти живеш із мамою, так? -А яке це має значення?

— Не залишилася в борrу дівчина. -Велике, — втрутилася Олегова матір. — Ми не можемо дозволити нашому синові зустрічатися з ким попало! Дівчата із неблагополучних сімей не для нашого сина! Ярослава вичікувально подивилася на Олега, він лише відвів погляд. -Ну що ж, значить мені тут нічого робити. Вона підвелася і пішла. Після цього виnадку Ярослава та Олег роз лучилися. Ні він, ні його батьки так і не дізналися, що батько її олігарх. Так, вона живе з мамою і батьки не розписані, але він завжди підтримував дочку.