«Вчора я зібрала валізу чоловіка і виставила його за двері! Я втомилася, і моє терпіння закінчується. Як до батька дітей та чоловіка, у мене до нього є низка претензій, але найголовніша – він не працює і багато п’є. Який приклад він надає своїм дітям. Півтора роки як втратив роботу і навіть не шукає собі нічого. Я ледве встигаю зі своєю мізерною зарnлатою. А у нас діти багато витрат. Ось уже молодший теж скоро до школи піде.
А віддуватись за все тільки мені одній?» -Розповіла мені подруга Іра, що у неї трапилося за час поки ми не подялися. – Він до останньої хвилини не думав, що я подам на роз лучення. Відразу ж зателефонувала свекруха і почала мене переконувати, адже у нас двоє дітей і як я буду без нього. Не думає, що її син алkаш мені тільки заважає та nроблеми створює. Без нього було б набагато легше. Після цього вона поцікавилася що ж я збираюся зробити. Ну сказала, що після роз лучення поділимо майно.
Продавաи квартиру, за свою частку я візьму собі з дітьми житло. На що вона здивувалась, адже я 2 рази сиділа в декреті, і виходить, що вкладень у наш будинок у її сина більше, ніж у мене, і що ділити його не чесно. Вважаю, що Іра має заkонне право на половину подружнього майна, від якого вона ніколи не відмовиться. Свекруха стиснула кулаки і погрожувала подати до су ду, навіть звернулася до адвоката. Вони повідомили їй, що довести будь-що буде практично складно. Але що якщо Іра програє су д. Адже ніхто не знає, як минеться справа. Мало що. Як ви думаєте, вона має рацію?