Ірина прибралау будинку, приготувала їжу, а після подзвонила своїй подрузі. — Світлано, чому ти nлачеш? – запитала вона, почувши голос подруги в трубці. Світлана не змогла нічого відповісти і заnлакала ще сильніше. — Я зараз прийду, чекай! – сказала Іра, кинула ключі в сумку і побігла. Подруги жили близько, через пару хвилин Ірина вже була у Свєтки. Заплакана Світлана відкрила їй двері. — Скажи що-небудь! Що сталося? – накинулася Іра з порога. — Віктор подзвонив, сказав, що ми не підходимо один одному. Що зі мною не так? Я знову самотня… Світлана – прекрасна дівчина: добра, красива, розумна. Вона була гідна кращого, на жаль з чоловіками їй не щастило. — Витри сльози! У мене для тебе пропозиція. Давай познайомимо тебе з ким-небудь в інтернеті, — запропонувала Іра.
— От тільки цього не вистачало! — Я зараз збігаю в магазин, і ми все обговоримо, – Іра прекрасно знала, як вони зі Світланою проведуть ніч. Ірина куnила шампанське, солодке і фрукти. Світлана накрила на стіл. Жінки сіли за стіл, вони розмовляли і сміялися. Згадували своє дитинство. Раптом Ірина замовкла і вибігла з квартири подруги. — Я потім тобі все розповім, Свєта. Через півгодини задзвонив телефон Світлани. — Здрастуйте, це брат Ірини. Вона просила подзвонити вам, їй раптом стало nогано, – сказав голос у трубці. Світлана взяла телефон і вибігла до подруги. Двері відкрив хлопець схожий на Ірину. — Що з нею? Де Ірина? – питала жінка, поглядом шукаючи подругу.
— Вона не говорить нічого. Закрилася в кімнаті і мовчить. — Іро, це я. Відкрий двері, прошу, – Світлана вже сама починала nлакати. Ірина вийшла з блиском в очах. — Сестра, я дивлюся тобі краще. — Так, ходімо за стіл. Зараз все поясню, – сказала Іра без крапельки смутку на обличчі. Брат Ірини недавно роз лучився з дружиною, а подружка – з хлопцем. Ось вона і вирішила звести їх. — Ну ти й даєш, сестричка! Я не проти познайомитися з твоєю красивою подружкою. Світлана, чи не проти ти нашого знайомства, яке так оригінально організувала моя невгамовна сестра? – запитав той у подруги сестри. Світлана теж сміялася. Їй було дуже спокійно і легко поруч з подругою і Валерієм. Ірина раділа, як маленька дитина, яка пригостила дорослих цукеркою. На цей раз в життя Світлани нарешті прийшла справжня любов – брат її кращої подруги. А незабаром подруга стала їй ще й родичкою…