Катя втратила свою маму дуже рано, вона ніяк не могла змиритися з цією втратою, і єдине, що залишилося на пам’ять від мами – волосся, які були дуже схожі на мамині. Вона вирішила для себе, що більше стригтися не буде, а буде як її мама збирати їх в коси. Кожен раз вона стояла перед дзеркалом, розчісувала волосся, заплітала косу і відправлялася в школу, а потім і в університет. Тато лаяв її кожен день, кажучи, що вона через ці кіси постійно спізнюється, але Катя не хотіла стригти волосся, адже, коли вона гралася з волоссям, вона згадувала свою маму, як вона гладила волосся, і як сама стояла перед дзеркалом і заплітала волосся. Якщо чесно, на Катю якось косо дивилися, так як її зачіска була старомодною, ніхто з її подруг не носив коси.
Всі говорили Каті, що вона повин на змінити зачіску, якщо звичайно не хоче стати предметом насмішок, так було і в школі, і в універі, але вона була непохитною. Після універу, Катя влаштувалася на роботу, де у неї був дуже дружний колектив, вона швидко знайшла спільну мову з колективом, у неї навіть з’явилася подруга там, але та теж Каті порадила стригти каре, адже це, за її словами, було модно тоді. Колега Каті, Микола, довгий час спостерігав за нею, він бояв ся зізнатися їй у своїх почуттях, але боявся зізнатися також в тому, що така зачіска їй дуже йшла, і їй не варто нікого слухати.
Боявся Микола того, що Катя не захоче з ним спілкуватися, адже він був одружений в минулому, у нього була дочка, не багато дівчат захочуть вийти заміж за людину, у якої є дитина від минулого шлюбу. У підсумку, Катя з Колею все одно одружилися, Каті він теж подобався, вона дуже старалася знайти спільну мову з дочкою kоханого. У дочки Миколи було довге волосся, вона не любила доглядати за ними, а ось Катя доnомагала їй з цим. Катя обіцяла, що вона завжди буде поруч, адже дівчинка також, як і Катя втратила маму. Одного разу, Катя зважилася на каре, коли лікарі поставили їй невтішний діаrноз, у неї виявили те ж саме, що і у її мами, і незабаром Микола знову залишився один зі своєю донькою.