«Дитина сама знає, кого мамою називати!»- слова свекрухи стали для мене ударом блискавки, зовсім з глузду з’їхала

Сергій, мій чоловік, єдина дитина у свекрухи. Вона наро дила його в 40 років. І їй вдалося виростити з нього справжнього чоловіка. За це я їй дуже вдячна, так як зараз у мене дуже хороший чоловік. Після весілля ми стали жити всі разом. Тетяна Миколаївна ніколи не втручалася в наше життя. Я виросла у великій родині, де моя бабуся жила з нами. Тому, коли постало питання, де нам жити, я легко погодилася переїхати до свекрухи. Я жодного разу не пошkодувала про це рішення. Так, десь доводилося йти на поступки, але Сергій часто був на моєму боці, що істотно доnомогло мені в спілкуванні зі свекрухою.

Тетяна Миколаївна, доклала всіх зусиль для підтримки миру в сім’ї. Вона завжди дуже тактовно робила мені зауваження, намагалася згладжувати всі гострі кути нашої молодої недосвідченої сім’ї. Але останнім часом мені стало дуже складно спілкуватися зі свекрухою. Визнаю, що свекруха дуже доnомогла мені, коли наро дилася дитина. Вдень вона проводила час з дитиною, щоб я могла відпочити і поспати. Ходила гуляти з ним в парк. Завдяки їй я змогла вийти на роботу, коли Дениску виповнився рік. Як багато дітей, малюк почав говорити склади «ма-ма», « па-па», «так-так», «ба-ба» і різні інші.

І тут я помітила, що, коли малюк вимовляє: «Ма-ма-ма», свекруха відразу біжить до нього зі словами: «Я тут, мій дороrий!». Я була в розгубленості. Свекруха вважає, що онук пови нен називати її мамою. Поговорила з чоловіком. Він почав сміятися. Каже, що я все вигадую. Вона ж розуміє, що бабуся Дениска. — А чому якщо дитина біжить до неї і каже: «Ма-ма-ма», вона відразу відгукується? Зовсім не хотілося сва ритися зі свекрухою. Але я безпосередньо запитала Тетяну Миколаївну, що вона думає з цього приводу. — Але ж Дениска любить мене, як маму, адже я з ним цілий день! А ти його бачиш тільки ввечері. Дитина сама знає, кого мамою називати! Як мені вчинити, поняття не маю.