Останнім часом Олексій Сергійович nогано почував себе. Лікарі сказали, що йому потрібний відпочинок, а з його городом це було неможливо. Довго довелося його умовляти , Олексій Сергійович нарешті погодився. Невістка подарувала йому путівку до пансіону. Олексій Сергійовичу був на відпочинку там цілий місяць. Після поїздки чоловік повернувся бадьорим і зміцнілим, але сумним. – Як же я за своїм домом су мую. Відвези мене назад, прошу, синку. Не можу так. Обіцяю не втомлюватись і не скиглити. Син пожалів батька та погодився. Ось тільки слово він свого не дотримав. Взявся за своє і знову втратив сили. Незабаром Олексія Сергійовича повезли до ліkарні. Він відпочив і знову попросився додому. Але цього разу ніхто такого не допустив. Син виставив батьківський будинок на nродаж.
Він умовив Олексія nродати будинок. Оформив потрібні документи. Буквально за кілька тижнів будинок nродали одній жінці. Нова господиня мріяла саме про таке господарство. Олексій Сергійович не міг звикнути до міського життя. Сумував дуже часто, безсоння мучило його. Він бачив свій будинок уві сні та кішку з собакою, які теж залишилися там. Якось він залишив записку на тумбочці і пішов. Поїхав він на вокзал і за годину вже був у селі. Чоловік підійшов до свого будинку, присів на лавці і погладив її долонею. Кожна тріщина на дошці була йому рідною.
Йому стало тепло на душі. Так дід тихенько сидів близько двадцяти хвилин. Господиня помітила його та запросила додому. Такого теплого прийому дід не очікував. Він радів як хлопчик, а сльози nродовжували стікати по його щоках. Хазяйка наполягала на тому, щоб дід залишився жити з нею. Бачила, як у нього серце розривається, а вона була самотня, і компанія їй не завадила б. Олександр Сергійович поїхав додому за речами, а наступного дня його привіз син із сумкою та продуктами. Час пролетів непомітно. Олександр Сергійович наче помолодшав. Господиня не дозволяла йому працювати. Жили вони дружно та щасливо.