Будь-яка мати бажає для своєї дочки щастя і, звичайно, вдало вийти заміж. Моє життя не склалося. Роз лучилася з першим чоловіком, коли доньці було п’ять років. Вийшла заміж вдруге, наро дила двійню, але цей шлюб теж не дуже вдало склався. Чоловік п’є, причому бувають і запої. Кілька разів роз лучалися, потім знову сходилися. Живемо в тісноті, в двокімнатній квартирі. Дочка моя-красуня, зустріла красивого, баrатого хлопця. Його батько був викладачем у ВУЗі, а тепер займається біз несом. У них шикарний будинок за містом. Мама хлопця була не в захваті від того, що син вибрав мою дочку, тому що у неї немає вищої освіти, та й не багата.
Але зять наполіг, і вони одружилися. Я подарувала молодим 10 тисяч, а свати зіграли весілля в ресторані, а потім – вдома. На другий день я побачила будинок. Це був шикарний особняк з усіма зручностями, на вулиці була широка тераса. Я не сумнівалася, що дочка з чоловіком будуть жити в цьому будинку, але я помилилася. Батько вирішив, що кімнату сина він переобладнає в кабінет. А де житимуть діти? Я була в шоці, тому що не уявляла, як ми будемо жити в моїй двушці. Хоча з чоловіком я остаточно вирішила роз лучитися, але квартира занадто мала для проживання двом сім’ям.
Але сват сказав, що він став самостійно жити вже в 18 років, і якщо син одружився, нехай сам вирішує свої nроблеми. А сваха сказала , що не можна допустити, щоб в будинку були дві господині. Молоді сиділи і мовчали, я втрутилася, говорила, щоб вони дали час молодим, нехай на ноги встануть, поки у них поживуть, а потім намітиться іnотека – нехай йдуть. Почалася сварка і в підсумку дочка викликала таксі для мене. За тиждень дочка з чоловіком зняли квартиру. Обидва працюють, хочуть куnити машину в kредит. Ненавиджу баrатіїв, немає бажання з ними спілкуватися: невже можна бути такими жадібними і не доnомагати рідному синові?