Для моїх подруг, працююча жінка-сіра миша. Вони вважають, що чоловік повинен орати, а дружина-витрачатися на бренди. У них немає освіти, роботи, професії. Вони сидять на шиї у своїх чоловіків. Але дуже задоволені собою, а мені радять кинути чоловіка, який не дарує мені подарунки. У мене маленька, працьовита, дружна, скромна сім’я. Я і в дитинстві була скромною. Я не любила людей, які спілкувалися зі мною заради грошей.
І з такими принципами я живу досі. Я і мій чоловік живемо добре, але не випендрюємося як мультимільйонери. Може, в деяких забезпечених сім’ях це дійсно так, але не в моїй. Мені подобається моя сім’я, мій чоловік, моя робота. Але подруг, напевно, потрібно міняти, тому що вони твердять, що я вибрала не того чоловіка, тому що він не куnує мені речі дороrих брендів. Я ніколи не зможу бути неспроможною особистістю, яка не здатна сама куnити собі такі речі. Вони, по-моєму, намагаються прикрити свою безуспішність дороrими речами, які навіть не вони куnували.
Так, ми добре заробляємо і робимо це удвох. І це не заважає мені любити чоловіка і бути щасливою без всяких брендів, які ми можемо собі дозволити. Але чи в цьому щастя? Мені здається, потрібно припинити спілкування з подругами і більше з ними не зустрічатися. Знайти нових, цікавих друзів. Так, ще є чоловік, з ким мені весело, зручно і добре. Адже хороша сім’я-найголовніше. У мене майже немає сумнівів з цього приводу. Бренди приходять і йдуть, вони не можуть ощасливити, як любляча і розуміюча людина.