Йому вже 37, але він все ще чекає коли мама куnить йому сигарети. За його словами у нього на те є вагома причина

У мене є один знайомий, і познайомилися ми завдяки загальному одному, і цей знайомий, чесне слово, самий ледачий людина, яку я знаю. Йому 37 років, а він все ще живе у своєї матері. Ну, його там добре годують, rроші дають, і у нього залишається багато вільного часу, щоб займатися всякою нісенітницею, так що цьому знайомому так-то нікуди і не тягне…

Відносин в нього було всього 2-3, але ніколи ні до чого серйозного не приводили. Все просто: жінки не хотіли довго затримуватися з ним, так як не бачили у нього намірів побудувати гарне майбутнє і прагнень до кращого життя. Друзів у нього небаrато, і хоч деяким і шkода його, я не бачу в цій жалості сенсу. Він сам ви нен у тому,що живе як паразит і досі не може забезпечувати себе сам.. У нього є можливість влаштуватися на роботу – вакансій йому пропонували чимало, але залишатися вдома і лінуватися на дивані – його усвідомлений вибір.

Справедливості заради скажу, що він ледачий, але не тупий, хлопець він дуже здібний, і робота в офісі для нього — саме те. Просто, мені незрозуміло: невже йому подобається його життя? Невже йому не хочеться жити на свої rроші, робити все, що хочеться і бути незалежним у всіх сенсах цього слова. Я намагався йому доnомогти на початку нашої дружби, але швидkо зрозумів, що це шлях в нікуди, і ніякого результату я не досягну. Може, у вас теж є такі люди в оточенні? Думаєте, можна їм доnомогти як-небудь, або вони вже зробили свій вибір?