Прихистили у нас в будинку сестру чоловіка, а та стала хит рувати і намірилася роздобути нашу квартиру. Тільки ось вона не знала, що зі мною такі жарти nогані

Я вчилася на останньому курсі в Міському університеті, вирішила залишитися тут і знайти роботу. Вдома мене все одно ніхто не чекав. Мама жила з вітчимом і моїм зведеним братом, який був найулюбленішою дитиною в цій родині. У мене не було rрошей, щоб знімати квартиру в місті, і мені підвернувся зручний варіант: здавалася окрема кімната. Я при першій же можливості поїхала домовлятися, мене зустрів молодий хлопець і показав кімнату. Він сказав, що плата буде чисто символічною, але мені потрібно буде готувати на нас трьох. Антон жив зі своїм незрячим дідусем. Я погодилася на ці умови: nлата дійсно була символічною, а готувати я навчилася в гуртожитку.

Антон був на роботі, я після зміни варила суп, а дідусь розповідав мені різні історії. Як виявилося, Антон — онук покійної двоюрідної сестри дідуся. Через півроку ми з Антоном розписалися. Але раді були цьому тільки ми втрьох. Коли родичі діда дізналися про те, що я тепер в цьому будинку наречена, вони почали по черзі приходити до нас. Онуки вмить згадали про дідуся, почали доглядати за ним. А все для того, щоб забрати собі квартиру. Коли діда поклали в ліkарню, його син навіть замки поміняв в нашій квартирі: довелося викликати слюсаря. Дідусь вийшов з ліkарні і відразу поїхав до нотаріуса, щоб переписати квартиру на Антона. Дід Сергій був дуже засмучений тим, що за цілий рік його перший раз почали відвідувати родичі і то для того, щоб забрати квартиру.

Через три місяці, на жаль, дідусь пішов з нашого життя. Середня дочка дідуся ніколи не лізла в цю справу. Вона попросила нас прихистити свою старшу дочку на час навчання. Мій чоловік погодився. Через місяць до нас приїхала Ліза. Ліза була дуже яскравою і спритною дівчиною. Спочатку вона поводилася дуже шанобливо, а потім почала грубіянити мені, коли ми були вдома одні. При Антонові вона була тихонею, і він навіть не міг повірити, що Ліза здатна на таке. Я записала на диктофон її розмову, але все виявилося куди цікавіше. Коли я зайшла додому, Ліза розмовляла по телефону з мамою і говорила про те, що скоро роз веде нас з Антоном, сама за нього заміж вийде і квартиру собі забере. Цей запис я показала чоловікові, а з ранку Ліза, заnлакана, з валізами, покинула наш будинок. Більше у нас немає родичів. Ось так ось-люди в гонитві за спадщиною показують своє справжнє обличчя.