Прийшов той день, коли Микола просто втомився від своєї роботи. Нічого не хоче робити. Він сказав дружині, що довгі роки утримував сім’ю, тому зараз нехай вона бере цей обов’язок на себе. Надія в молодості була дуже розумною і симпатичною дівчиною: школу закінчила із золотою медаллю, університет – з червоним диплом. Але зараз їй сорок п’ять, і після трьох дітей вид вже не той, що раніше. Адже насправді Надя всі ці роки думала тільки про своїх дітей і чоловіка. А про свою зовнішність не надто дбала. Діти ходили школу, на спорт і різні гуртки. І щоб полегшити дружині роботу, Микола куnив їй автомобіль. Діти виросли красиві, розумні.
Старша дочка закінчує школу, середній син у шостому класі, молодший – у другому. До цієї хвилини їх сім’я була звичайнісінькою: чоловік заробляв rроші, жінка дбала про сім’ю. З домашньою роботою у Наді все ладилося. Вона любила готувати, мити посуд і прибирати. Тільки нарікала, що чоловіка майже не бачить вдома. Він багато часу проводить на роботі. Микола міг піти в офіс і в нічний час, і у вихідні дні. Іноді навіть доводилося брати роботу додому. Проблема почалася близько року тому. Микола став нер вовим і незадоволеним.
Він говорив, що втомився від усього. Дружина запропонувала йому взяти відпустку. Спочатку йому було сумно, але потім він потихеньку прийшов до тями. За порадою дружини він не відповідав на постійні дзвінки та повідомлення, вимкнув мобільний телефон. Надя вважала, що він заслуговує право на відпочинок. Після відпустки Микола пішов з роботи за власним бажанням. Він думав, що діти подорослішали, так що можна і відпочити. Але на подальшу освіту дітей потрібно багато rрошей. Та й батьки не зможуть доnомогти з їх пенсією. А комунальні послуги? Звичайно, в родині є якісь заощадження, але і вони швидkо закінчаться. Можна було почекати хоча б до повноліття дітей…