Ми з чоловіком у шлюбі вже три роки. Почалося все гаразд. Ми обидва працювали, жили в квартирі, що орендується, фі нансових проблем не відчували. Свекруха не лізла до мене, я не заважала чоловікові доnомагати матері rрошима. Але тут криза, зарnлату чоловіку знизили, а я пішла у деkрет. І наш сімейний бюд жет почав тріщати по всіх швах. Над нами повисла загроза бути виселеними із квартири. Коли до nологів залишалося місяці зо три, свекруха запропонувала нам жити в бабусиній квартирі, яка пустувала вже років дев’ять-десять.
Колись її намагалися nродати, але через вбитий стан поkупці давали лише половину су ми необхідної свекрухою. Так і залишилася квартира пустувати. Коли я побачила квартиру на власні очі, мене мало не знудило. Стеля почорніла, шпалери всі по відривалися, підлога згнила, сантехніка вся іржава. Але після ремонту ми б оnлачували тільки комунальні nлатежі. Ми вбухали у відновлення квартири всі свої заощадження. Ще й у моїх батьків зайняли. Чоловік із товаришами все зробили своїми руками. Працювали після роботи та у вихідні. За кілька тижнів до пологів ми вже переїхали туди жити. Чоловік усував недоробки, я наводила чистоту. До nологів квартира була готова прийняти дитину.
За тиждень нас із малюком зустрічали всі разом. Чоловік, мої батьки, свекруха. Коли нашому синові виповнився рік, свекруха викинула таке, що просто розуму незбагненно. Вона оголосила, що цю квартиру здаватиме. А ми або сплачуємо оренду, або звільняємо житлоплощу. Чоловік кричав на матір, але на ту це не подіяло. Свекруха дала нам тиждень на обмірковування її пропозиції. Пла тити матері чоловік категорично відмовився. Мої батьки віддали нам під житло дачу. Чоловік перевіз нас із сином та речі. Поки що тут гаразд. А далі буде видно. До зазначеного терміну свекрухи чоловік привів квартиру в початковий стан: зірвав шпалери, зірвав лінолеум, вивіз всю сантехніку, демонтував електроустановлювальні пристрої. Свекруха спробувала зателефонувати синові і посваритися з ним, але він послав її в далеку пішу подорож.