Коли мій наречений твердив, що його мама зіпсувала йому дитинство і він не хоче покликати її на наше весілля, я була проти і вирішила сама запросити її на тожество. Але з перших же хвилин її прибуття, я гірко пошkодувала

Наша перша зустріч відбулася дев’ять років тому. У мене була вже своя квартира, яка дісталася мені від дідуся по материнській лінії. Він дуже любив мене, завжди балував. Я була поруч з ним у найважчі для нього дні. Він важко переживав втрату дружини. Я намагалася полегшити його горе, залишалася у нього, не залишала його одного. А чоловік жив зі своєю мамою. У нього був брат, який постійно був у селі. Ми жили по сусідству, отже, добре знала їх. З його матір’ю ми були знайомі, вона добре ставилася до мене. Мені не подобалося те, що вона завжди намагалася принизити свого сина. Навіть після наших заручин вона не переставала знущатися над ним.

Моєму майбутньому чоловікові набридли постійні закиди матері, і ми вирішили продати мою квартиру і переїхати. Мені не потрібні були такі сусіди. Після переїзду ми стали планувати наше весілля. Мій наречений був проти того, щоб його мати була присутня на торжестві. Він був упевнений, що вона все зіпсує. Говорив, що зіпсувала його дитинство, він пам’ятає тільки приниження і образи з боку матері, одного разу навіть вигнала з дому. Але я думала інакше: наполягала на тому, що його мати має бути присутня на нашому весіллі, адже вона його наро дила на світ, подарувала йому життя і він не має права так поводитися з нею ; говорила, що nоганих батьків не буває, батьки завжди гідні поваги.

Advertisements

Я сама запросила маму чоловіка на наше весілля – і дуже пошkодувала. Вона навіть не привітала нас, при всіх стала і мене принижувати, знущалася над гостями. Не розумію, як рідна мати може так вчинити з сином ? Мені стало шkода чоловіка. Після весілля вона кожен день приходила до нас, хотіла нав’язати свою думку, робила зауваження, дорікала з будь-якого приводу. Я перервала з нею спілкування. Просто попросила не приходити. Після народження нашої дочки вона знову стала відвідувати нас. Мій чоловік виступає категорично nроти того, щоб вони спілкувалися. Не хоче бачити свою матір поруч з нашою донькою. Що робити – я навіть не знаю.

Advertisements

Leave a Comment