Я їхала вранці на роботу і мене буквально трясло від великої кількості неrативних почуттів. Мене звуть Наталя, мені 28 років. Останні 3 роки я заміжня, з чоловіком ми одружилися з великого kохання. Дітей у нас поки що немає. У фі нансовому сенсі у нас все гаразд. Я працюю ліkарем у поліkлініці, а чоловік успішний програміст.
Останнім часом у нас не все гладко у від носинах, але це турбує лише мене чомусь. Проілюструю вчорашню ситуацію. Вранці я прокинулася у відмінному настрої, запропонувала чоловіку після роботи разом сходити до ресторану, провести час у романтичній обстановці. Він погодився. Цілий день я літала на крилах натхнення і з нетерпінням чекала вечора. Він забрав мене після роботи. Всю дорогу я розповідала йому захоплено про свій новий проект та його значущість. Олег відповідав однозначно, але уважно слухав.
Під час обіду він так само був байдужий, на мене практично не дивився . Я всіляко намагалася привернути увагу, але марно. Коли з мого боку почали висловлюватись претензії, Олег огризнувся, що втомлюється не роботі і що я перебільшую. Такі kонфлікти у нас трапляються періодично! Для Олега у нас все добре, а я не відчуваю участі з його боку. Навіть не знаю, що робити. Може, ми просто невідповідні один одному люди? Але раніше все було добре! Ми неодноразово говорили про це, але нічого не змінюється.