Петро та Олена зустрічалися понад п’ять років. Зрештою хлопець таки наважився зробити kоханій дівчині пропозицію. Він зробив усе як належить: сюрприз, букет квітів, став на одне коліно. -Ти вийдеш за мене? – спитав він. Олена мало не закричала від радості. Вона так давно на це чекала і майже встигла втра тити надію!
Весілля вони зіграли пишне, багато гостей було запрошено. Жити після весілля стали в орендованій квартирі, бо ж з батьками жити не хотіли. Олена була впевнена в тому, що їхній шлюб буде щасливим, але в процесі сімейного життя впевненість стала йти на спад. Петро був дуже прискіпливий, він вимагав від дружини ідеального порядку в будинку. Раніше вона не помічала такі замашки.
Будучи постійно незадоволеним, він зривався на образи та лайку. Олена не знала, що робити. Казка, яку вона сама собі вигадала, повільно почала руйнуватися. «Людину можна до кінця дізнатися тільки коли з нею поживаєш якийсь час. Невже в такій ситуації найкращим буде роз лучення? Як же ми заведемо дітей, якщо постійно сваримося» – думає дівчина. Поки що на різкі кроки вона не наважилася.