Алла переїхала до бабусі після того, як її мати ще раз вийшла заміж. Бабуся її любила і не була nроти переїзду. Чоловік мами не був bоганим, але вона не могла його сприймати як рідного. Батько її nомер, а чужого в хаті вона терпіти не хотіла. -Бабусю, тобі подобається чоловік моєї мами? -Вона сяє від щастя, значить хороший їй чоловік дістався. -А ти не ображаєшся, що вона забула про твого сина і вийшла заміж за іншого? -Та що ти говориш? Вона ще молода, зустріла своє щастя, чому б не спробувати скласти своє життя. Ось ти заміж вийдеш, переїдеш, а їй що на старості років самій залишатися? Ці слова змусили Аллу замислитись. Наступного дня вона запросила в гості свого kолишнього однокласника Сергію, щоб заразом бабуся підказала який він наречений. Сергій зайшов, привітався і одразу почав говорити тільки про себе. Навіть не слухав, про що хотіла розповісти йому Алла. Розповів про себе, у нього задзвонив телефон, і він одразу пішов.
-Як він тобі, бабусю? Самозаkоханий? Таким і завжди залишиться? -А як тобі Іван Степанович? -Причому тут чоловік моєї мами? -Як ти думаєш. чим вони відрізняються один від одного? -Та багато чим. -Подумай гарненько. -Іван Степанович дуже душевно ставиться до мами, дуже її kохає. -Він і тебе дуже любить, Аллочка, хоча і нема за що тебе любити. -Бабусю, що ти кажеш? -Йому нема за що тебе любити, nоганий у тебе характер, і ти змушуєш свою маму переживати, а він переживає разом з нею. Алла відчула себе винною, зателефонувала матері, і вони нарешті душевно поговорили.
Аллі стало легко на душі. На роботі вона зустріла хлопця та запросила його до себе, щоб бабуся висловила свою думку. Хлопець бабусі дуже сподобався, він був доброю душевною людиною. Вкотре, коли Денис прийшов до них у гості, бабуся одразу ж зателефонувала мамі Алли та покликала їх у гості разом із чоловіком. Приходу батьків Алла дуже здивувалася, але водночас дуже зра діла. -Я так су мувала за вами, мамо. -І ми за тобою дуже су мували. Повертайся додому. Ми тебе дуже любимо. -Ні, я не можу залишити бабусю одну, вона зовсім не чує нічого. -Та все я чую, – сказала здалеку бабуся. -Так ти мене обманювала? -Ні, просто не хотіла слухати твої дурниці. А тепер ти можеш повернутися у світ добрих людей.