Іван їхав дорогою через ліс. Не пощастило йому, на неправильну адресу відправив товар із бази, начальник сказав, що тепер треба самому власним коштом його повертати. Довелося єдиного вихідного поїхати за товаром у невідомо куди. Іван міркував про своє життя, яке вже давно не давало йому ніякої радості. Він був одружений з Інною, тільки ось все в сімейному житті було погано. Інна не хотіла готувати, по будинку не забиралася. Працювати вона теж не хотіла, зате любила кричати на чоловіка за те, що він мало заробляє. У вільний час Інна сиділа біля телевізора і дивилася свої дурні серіали або годинами розмовляла з подружками по телефону. Тут роздуми Івана перервала невдача, у нього спустилося колесо.
Він один у лісі, телефонний зв’язок не ловить. Раптом Іван помітив, що поруч зупинилася старенька машина . У ній сиділи старий, сказав, що в нього вдома є шина, а поки що запропонував залишитися в нього, бо час пізній вже. Поки вони їхали до будинку старого, Іван швидkо з ним здружився. Сам не зрозумів як, але розповів про свої біди на роботі, із дружиною, із життям. Старий йому відповів, що ми самі будуємо таке життя, про яке мріємо. Вдома їх зустріла дружина діда. Вона виявилася такою милою і доброю бабусею, одразу посадила гостя за стіл, що ломився від частування.
На ранок на них чекали гарячі млинці. Іван зрозумів, що хотів би собі таку господарську дружину. Він подякував добродушним старим і повернувся до міста. Вдома на нього чекала Інна, вона сиділа з подружками на кухні. У раковині була купа брудного посуду, на плиті немає нічого з їжі, вся хата брудна. А Інна задоволена збиралася із подружками до клубу. -Вань, відвезеш нас до клубу? -Ні. Самі їдьте, – сумно сказав Іван. -Це ще чому? Ти взагалі розумієш, що кажеш? Я зараз nсихану. -Інно, роби, що хочеш. Мені вже байдуже. Подруги зрозуміли, що починається сварка, тож одразу пішли. А Інна nродовжила: -Так я не зрозуміла, ти що тут влаштовуєш? Я так і на роз лучення подати можу. -Я сам це зроблю, – відповів Іван. Інна переїхала до своїх батьків, а Іван звільнив квартиру від її купи речей. Без неї навіть дихати легше стало.