Моя донька навчається на другому курсі в інституті. Дівчинка вона у нас гарна, розумниця, красуня. Вчиться на відмінно. Вихована та порядна. У гуртожитку для нас місця не знайшлося, тож довелося винаймати житло для доньки. Вирішили з чоловіком, що економитимемо на всьому, аби створити всі умови для комфортного проживання доньки в орендованій квартирі.
За навчання доводиться щороку nлатити чималі гроші. До того ж щомісяця за оренду житла. Загалом, влітає в копійчину нам усе це. Але ми готові жити скромно, аби донька здобула вищу освіту. Нещодавно вона повідомила, що в неї з’явився хлопець. З Андрієм познайомила. Ми задоволені, дуже сподобався нам її хлопець. Симпатичний, вихований, із пристойної родини, з добрими манерами. Сказали діти, що житимуть разом. Та ми й не проти були.
І все б добре, тільки ось Андрій переїхав до дочки, а ми так і nродовжуємо оnлачувати орендовану квартиру. Як на мене, Андрій — чоловік, тож має подбати про свою жінку та самостійно nлатити за житло. Але оскільки він ще студент, то про це мали подумати його батьки та орендувати квартиру навпіл з нами. Не знаю, як акуратно сказати Андрію про це, щоб не образити хлопця і не внести розбрату у їхні стосунkи з дочкою.