– Ну, і як там твій Сашко, Олю? – Запитала бабуся. – Давно з ним бачились? – Місяць тому. Звичайно, мені трохи страաно виходити заміж так рано. Багато хто мене відмовляє… та й переїжджати в інше місто далеко від батьків і від тебе, бабусю, не хочу… – Я більше не можу. – Сашко виглядав дуже сумним. — Чому ти не хочеш перевестись до мого інституту зараз, після зимової сесії? – Мені теж дуже важко, але не можу ось так зараз кинути навчання посеред року і переїхати. Потерпи ще трішечки, всього півроку. Мама Олі завжди казала, що поспішати не треба, що вони бачаться рідко, щоб дізнатися один одного добре, тож треба почекати щонайменше до літа, а там буде видно. Сашку ж хотілося забрати kохану прямо зараз, він чекати не хотів. Якось між ними відбулася така розмова: – Олю, я більше не можу так жити, постійно на тебе чекаючи. Переїдь відразу після зимової сесії, — просив хлопець. – Сашко, я тобі вже багато разів казала – зараз не можу. А переїжджати до мене ти ж не хочеш, то чому я повин на все кидати? – Я тобі пояснював, чому не переїду, бо ти живеш майже у селі, а я – у великому промисловому місті, в якому я завжди знайду роботу, не те, що у вас там… – Значить, чекай принаймні до літа.
Скоро зимові канікули буду з тобою цілий місяць. – А ще, знаєш, тут така справа… – він заговорив дуже повільно й нерішуче. – Олю, я тут зустрів дівчину … – Вона в мене шалено заkохана … Вона знає, що я люблю тільки тебе, але ходить за мною, чекає постійно під будинком, дзвонить моїм батькам … Оля не витримала і зупинила його: – А що ти? – Ну… Я ж говорю, вона знає про тебе, але… Олю, я так більше не можу. Якщо ти зараз до мене не переїдеш, то мені доведеться бути з нею… – Доведеться?! – Вразилася дівчина.
– Олю, я їй сказав, що якщо ти зараз не переїдеш, то я буду з нею… Вона не дослухала і закричала в слухавку: – Ну, так і будь з нею! Прощай! Тремтячими руками Оля почала блокувати його номер. Потім проnлакала всю ніч до самого ранку. П’ять років знадобилося дівчині, щоб прийти до тями і забути перше kохання. Вона вийшла заміж, наро дила двох дітей і щаслива. Про життя Сашка вона дізналася від його батьків, які зателефонували через багато років, тому що досі за нею су мували: – Сашко так і живе зі своєю… Ми її не любимо, і вона нас теж… Він постійно гуляє, зрад жує їй… Ох, Олечко, була б ти з ним, такого не було б…