Літня мати щовечора писала листи синові, і з трепетом чекала на відповідь, але той так і не відповів. Адже його вже давно не було.

Настав вечір, Наталя як завжди взялася за ручку. Потрібно написати листа її синові Володі, адже він чекає, читає. У Наталі через хво робу тряслися руки, але вона все ж таки зібрала всі сили, щоб гарним почерком вивести кожну букву. «Доброго дня, дорогий синку, Володя. Я так за тобою су мую. Не писала тобі довго, всі руки у мене тремтять, ось сестра твоя і масажі мені робить і маже кремами, але все одно нічого не доnомагає. Видно, що не довго мені залишилося, скоро на той світ піду до свого батька. Коли ти приїдеш, хочу побачити тебе швидше . Я цього року стільки малини назбирала, щоб тобі зробити варення. Я ж пам’ятаю, що ти в мене в дитинстві дуже багато хво рів, простивав, а малина від усього доnомагає». Тут у кімнату до бабусі Наталі забіг 8-річний онук.

Він показав свій щоденник, похва лився хорошими оцінками. Бабуся обійняла онука, похва лила його і nродовжила писати. «Племінник твій великий молодець. Добре у школі вчиться, старається. Весь у тебе пішов, такий же допитливий. От хочеться від тебе якнайшвидше онуків дочекатися, ти тільки приїжджай, ми тобі нову наречену знайдемо. Бачила я вчора твою Машу-невірна вона. Все обіцяла тебе дочекатись, але не змогла. З другом твоїм вона тобі зра дила, із Сашком. Але ти не хвилюйся, я як побачила їх на вулиці, то накричала, присо ромила. Вона тебе не варта, раз так вчинила». Насамкінець Наталя поцілувала листа для сина. Дбайливо поклала в конвертик і покликала свою доньку.

Сказала їй віднести на пошту, але саме зараз. Адже що раніше відправиш, то швидше відповідь має прийти. Донька вийшла на вулицю і зустріла kолишню наречену свого брата-Машу. -Знову лист? – сумно запитала Маша. -Так, мама так і не вірить, що Володі вже три роки як немає в живих. Довелося навіть поштову скриньку на могилці зробити, там усі листи мами. -Так, вона вчора на мене з Сашком накинулася, мене невірною називала … говорила, що треба було Володю дочекатися. -Ти не звертай уваги, вона не зі зла … сама розумієш, мама важко хво ріє. -Так, я все розумію … тебе, до речі, на весілля запрошую. Приходь обов’язково. -Я прийду Маша, вітаю. І сестра покійного Володі відправилася на моrилку, доки не стемніло, щоб віднести лист матері.