Мої стосунkи зі свекрами не склалися відразу, ще за нашого знайомства. Я знала, що у мого чоловіка Єгора стосунkи з батьками так собі. Вони йому завжди всім дорікали, особливо тим, що наро дили його. Наче Єгор їх просив наро дити сина. Загалом, Єгор намагався менше бачитися та спілкуватися з батьками. Коли ми одружилися, свекри буквально зненавиділи мене. Справа в тому, що Єгор їм регулярно давав гроші. З його зарnлатою сума не надто позначалася на його бюджеті. Але на їхнє глибоке переконання, одружившись і завівши сім’ю, син даватиме їм менше грошей.
От і стала я їм упоперек горла. Коли ми з чоловіком повідомили про те, що хочемо зіграти весілля, вони просто глянули на нас і просто сказали мені: – Ясно. То тебе як там звати? Іра? Мене звати Аня… Але кінець нашим стосунkам прийшов тоді, коли ми минулого року приїхали до них святкувати Різдво. Свекруха почала звинувачувати мене в тому, що дітей я наро дила, щоб забрати в Єгора машину і квартиру (хоча ми їх придбали разом у шлюбі, порівну вклавшись у покупку).
У результаті після сварки та скандалу, ми з чоловіком та дитиною пішли з їхнього будинку. Свекруха, коли ми вже вийшли з їхнього дому, прошипіла мені слідом: – Та що б ти до свого дому не доїхала! Єгор закричав на матір і сказав, що за такі слова він більше жодної коnійки їм не дасть і більше спілкуватися з ними не бажає. А я всю дорогу додому nлакала. З того часу ми не спілкуємося з ними і не цікавимося їхнім життям. Вони подали на Єгора до суду, щоб стягувати алі менти. Суд призначив су му, удвічі меншу, ніж давав до сварки Єгор. Оскаржити рішення суду вони не наважилися. Єгор же більше, ніж призначив с уд, грошей батькам не дає.