Тиждень тому вона роз лучилася зі Стасом. Вона націлена на кар’єру, на життя для самої себе, а він хотів дружину домогосподарку та купу дітлахів. Загалом різні люди, різні цілі в житті. Стоячи під душем, вона думала про подальше своє, вільне життя, коли намацала в грудях щось незрозуміле. Невже те саме, що й у Алли, її колеги?! Та вже рік, як різними процедурами бігає. Невже тепер у неї? Ганна, як ошпарена, вилетіла з душу, накинула халатик, а потім звалилася на диван і розnлакалася. Задзвонив телефон. – Так, Стасе, – сказала дівчина, витираючи сльо зи. – Привіт! Що в тебе такий голос нещасний?
– Нормально у мене все. Ти щось хотів? – Так. Давай ще раз зустрінемося. – Гаразд. Давай ввечері… – Так. Що тут у вас? Із циклами нормально? Чи не народ жували? Давай тест проведемо, а потім думатимемо… -Ну що ж. Нічого страաного нема. Але це природа тебе попереджає. Не можна їй суперечити. Вимагає, щоб ти народ жувала… Стас йшов до неї швидkими, впевненими кроками: – Ганно, я щасливий тебе бачити! Я зроблю ще спробу налагодити наші стосунkи.
Ти така безпорадна, а хочеш показати себе крутою. Я дуже хотів, щоб ти сама вибирала все, що твоїй душі завгодно. А ти, мабуть, сприйняла це як слабкість. Ти можеш говорити, що хочеш, але я тебе не відпущу. Я хочу, щоб ти стала мені дружиною. Не поспішай з відповіддю. Подумай! А тепер ми з тобою йдемо до ресторану. Згодна? І чому вона вирішила, що він мямля. Ось як “атакує”, любо-дорого дивитися. Ну вона і дурепа, трохи такого чоловіка не прогавила. А ще Стас шалено любить її… Минули роки. Ганна та Стас живуть щасливо. Жінка, звичайно ж, не стала домогосподаркою. Але вона дбайлива мама двох чарівних дітей та любляча дружина.