Жанні дуже не подобався вибір її сина. Його наречена Катя була не такою, якою уявляла мама хлопця. Вона думала, що дівчина виявиться здо ровою, витривалою, працьовитою. Але Катя не була схожою на таких. Катя була витонченою та жіночною. Вона не любила виконувати роботу по дому, не могла стояти годинами біля плити, щоб приготувати для чоловіка вечерю, яку він з’їсть за 5 хвилин. Насправді хлопця все влаштовувало, він шукав собі саме наречену, а не посудомийку та куховарку. Жанна постійно твердила синові, що з такою нареченою він залишиться голодним та хворим.
Тоді Жанна вирішила, що сама щоразу приноситиме додому синові їжу. Їй було байдуже, як там харчується Катя. У неї ж одні шкіра та кістки. Жанна взагалі вважала, що така наречена і народити дитину нормально не зможе. Тож жінка готувала для сина смачні запіканки, м’ясні страви, супчики. Все акуратно складала у контейнери та приносила для сина. Але того ранку син уже пішов на роботу. Вдома було тихо. Жанна відкрила холодильник і почала розставляти їжу.
Вона здивувалася, бо вдома було дуже чисто. Не було пилу та брудного одягу, навіть приємно пахло свіжістю. А потім вона почула якісь звуки з кімнати. Наче кошеня придавили. Жанна зайшла до кімнати, а там на ліжку лежить Катя, вся бліда, їй погано, а до телефону не може дотягтися. Жанна відразу викликала швидkу, Катю відвезли. За кілька годин ліkар повідомив, що з Катею все добре. Її залишили на збереженні, вона ваrітна. Ось і щастя було у ній. Жанна відразу змінила своє ставлення до невістки. Адже вона ваrітна, охайно утримує будинок. А готувати Жанна її встигне навчити, це не nроблема.