У вихідні я зазвичай відвідуваю маму та приношу їй продукти. Мама в мене пенсіонерка, я намагаюся робити так, щоб вона нічого не потребувала. Сама я працюю бухгалтером і живу на орендованій квартирі. Загалом я могла і не з’їжджати з материнської квартири, але мені дуже хотілося жити самостійно. Я дуже сподіваюся, що коли отримаю підвищення, у мене також з’явиться можливість відкладати на квартиру.
Ми з мамою випили чаю, а потім я склала принесені продукти в холодильник. Я була трохи спантеличена, тому що холодильник був практично порожнім. -Я ж тобі на минулі вихідні котлети приносила, олію, пельмені. Мама знизала плечима. -Закінчилися. -Зрозуміло. Цьому епізоду я не надала великого значення, просто почала більше приносити. Але якось застала маму з каструлею, коли вона виходила із сусідської квартири. Побачивши мене, мама розгубилася і почала намагатися виправдатися.
-Зрозуміло куди продукти подіються. Ну і кого ти там підгодовуєш? -Нікого, він… У мене просто каструлю позичили… Я, ось, ну… -Зрозуміло. Я обійшла маму та зайшла до сусідської квартири. Там виявився літній чоловік, мамин ровесник, який їв суп та бутерброди з шинкою, яку я мамі приносила. Вдома я їй влаштувала сkандал. -Я що для цього тобі доnомагаю? -Іра, він хво рий! -Нехай про нього дбають його діти. -У нього їх немає. -Це мої nроблеми? Мама на мене образилася чомусь і навіть на дзвінки не відповідає. Ось тобі й подяка за доnомогу.