Вранці Віра надягла своє краще плаття, намалювалала губи червоною помадою і майже півгодини крутилася біля дзеркала. Чоловік, спостерігаючи за нею, задумливо запитав: -Куди це ти? -На роботу, а потім на дівич-вечір. У нас Катька з відділу фі нансів заміж виходить, з дівчатами посидимо у кафе, буду пізно!
-Тебе підвезти? -Ну ні, куди ти з гіпсом? Саша зламав ногу і сидів вдома вже три тижні. Чоловік зітхнув, nроводжаючи Віру поглядом. -Я ж сто разів казав, щоб ти здала на права, щоб не тіснитися у громадському транспорті, – сам до себе сказав Саша. Вечором після роботи Віра з колегами сиділа у кафе. Несподівано підійшов офіціант: -Це вам від чоловіка за сусіднім столиком.
Віра здивовано обернулася і завмерла, зустрівшись поглядом з мрією своєї молодості. Павло був першим красенем в їх університеті, вони з Вірою навіть зустрічалися, правда, всього два тижні, бо той міняв дівчат як рукавички. Коли вона вийшла з кафе, він підійшов до неї і запропонував підвезти. Вже біля под’їзда попросив її номер. Тут Віра згадала про свого чоловіка і вирішила, що сімейне щастя для неї важливіше. Вона мовчки вийшла і пішла додому.