Олена мирно варила суп для дітей та чоловіка, співаючи улюблену пісню, що застрягла в голові з самого ранку. Діти грали у своїй кімнаті, чоловік ще не повернувся з роботи. Іноді Олена зупинялася, прислухалася до звуків і голосів у під’їзді, чи не чоловік, нарешті, повернувся з роботи. Загалом жінка була задоволена своїм життям. Вона любила чоловіка, займалася улюбленою справою: nродавала свої картини в мережі, а діти росли розумними хлопцями, вони ніколи не мали nроблем з уроками.
Загалом, все було чудово, а того дня настрій Олени був по-особливому піднесений чомусь. Раптом двері відчинилися, чоловік повернувся з роботи. – Хто це сюди поставив? – Крикнув він на весь будинок. “Зрозуміло, – подумала Альона, – знову без настрою”. – Хто цю сумку там поставив? Я спіткнувся об неї, – посkаржився Олексій ще раз. Потім уся родина сіла за стіл, вечеряти. – Ти знову суп пересолила, – поскаржився Олексій, – що, не можна нормально суп приготувати хоча б раз?
Нер ви Олени вже не витри мали – А на мене, так мало солі, – відповіла спокійно Альона, – вибач, kоханий, наступного разу буду уважніше до приправ. Потім Олена зварила всім чаєм. – А чого чай такий гарячий? Не можна було розбавити? – ніяк не вгавав чоловік. – Звичайно, можна, любий, секундочку, – сказала Альона, вставши з-за столу. Тут дівчина вилила великий кухоль холодної води на голову чоловіка. – Не забудьте прибрати за собою, – сказала вона і попрямувала до спальні. Олексій лише встав і почав прибирати брудний посуд зі столу.