Олеся та Іван одружені вже п’ять років. Коли зайшла розмова про весілля, стала актуальною і тема житла. Соня Павлівна, мати Олесі, розміняла свою трикімнатну квартиру на двокімнатну, щоб зайві гроші віддати молодим. Вклалися також батьки нареченого, і в молодої сім’ї з’явилося просторе та затишне сімейне гніздо. Соня Павлівна дуже активна та життєрадісна людина.
Раніше всю свою енергію вона вкладала у роботу, але тепер її скоротили через вік. Тепер вона не п’ять днів на тиждень працює, а всього два, решта часу вона вільна. Але жінка зовсім не виносить самотності, тож ці дні проводить у доньки. Там вона грається з онуками, багато розмовляє, ділиться новинами. В Івана ставлення до тещі завжди було добрим, але він по собі людина флегматичний, любить тишу і спокій.
Суєта, яку створює навколо себе теща, його втомлювала. Він довго терпів, а потім не витри мав. -Олеся, скажи своїй мамі, щоб більше до нас не приходила! Я після роботи хочу відпочити, а не твою маму розважати розмовами. Вона надто багато в наше життя втручається, тобі не здається? Це занадто! Олеся образилася. -Мама для нас старається, завжди у всьому доnомагала нам, а ти такє про неї говориш! Вже тиждень подружжя не розмовляє. Незрозуміло хто має рацію.