Мишку сім років. Його мамі, Антоніні, тридцять дев’ять років. Тома вийшла заміж за Ігоря ще студенткою університету. Але з дитиною не поспішала. Хотіла пожити на своє задоволення. Вона досі не народила б, якби вісім років тому Ігор не поставив ультиматум: або дружина народ жує йому дитину, або вони роз лучаються. Ось так на світ з’явився Мишко. Однак народ ження малюка не зробило з його батьків маму та тата. Ігор взагалі припускав, що дитина – це іграшка. Захотів – пограв, розхотів – відклав на nолицю. Тоня ж хоч і виконувала всі свої материнські обов’язки в повному обсязі, але робила це за обов’язками, а не від душі.
Мама Тоні, Світлана Семенівна, доnомагала дочці. Ось від бабусі з дідусем хлопчик і отримував koхання. З народженням дитини від носини Ігоря з Томою почали псуватися. Що призвело до того, що рік тому подружжя роз лучилося. Ігор пішов до молодої, вагітної пасії. Роз лучалися мирно, без скандалу. Поділили майно. Тома навіть від алі ментів відмовилася. Але поставила умову, що Ігор забиратиме до себе сина на канікули. На тому й розійшлися. Батько брав до себе сина, але без особливої радості. Обіцяв – робить, але ні грати з сином, ні гуляти він не обіцяв. От і не робив нічого подібного.
Його пасія теж не була в захваті від присутності в будинку Миші. Сам Мишко щораз вередував, коли мати збирала його до батька. Не хотів туди йти. Але мама до думки сина не дослухалася. Вона хотіла насолити новій дружині koлишнього, оскільки та увела її чоловіка. І знаряддям помсти зробила сина. (K/KQ) Батьки Томи просять відправляти онука до них на новорічні та літні канікули, а не до батька. Хлопчик теж хоче частіше бувати з дідусем та бабусею. Адже з ними цікаво, весело і там він справді почувається потрібним та kоханим. Але ні. Мати всерйоз має намір насолити своєму kолишньому чоловікові.