Ірина поверталася додому із магазину. Молода дівчина живе одна, батьки далеко від неї, інших рідних поряд немає, як і хлопця, а друзів зовсім небаrато, але Ірині, навіть навпаки, подобається те, як її життя склалося. Вона любить спокій і взагалі, не любить перебувати у людних та галасливих місцях. Іра купила собі готовий сніданок, бо її пластівці закінчилися, також каву та лампочку, а то вона уже тиждень забуває куnити її для кухні. Дорогою додому за спиною Ірина почула жіночий голос, який кликав її. Голос вона не впізнала, тож повернулася не відразу, і в модно одягненій дівчині вона впізнала свою kолишню однокурсницю.
Неохоче Ірина погодилася з нею погуляти трохи, перш ніж піти додому. По дорозі подруга Ірини сказала, що незабаром у них буде вечірка, і вона хотіла б, щоб Ірина теж туди пішла. Звісно, Ірина відмовилася відразу. Дівчина з дитинства терпіти не могла галасливих вечірок, навіть свої дні народ ження вона не відзначала так, як інші діти – з кульками та танцями. Раптом подруга Ірини згадала, що на вечірці буде перше справжнє kохання Ірини, Коля.
Ще на першому році навчання Ірина заkохалася в нього вуха, але щось у них не склалося, так вони і не зійшлися. Для Ірини присутність хлопця стала гарною причиною вийти в люди, а раптом цього разу щось вийде. Тут подруга Ірина ще розповіла, що Микола нещодавно роз лучився зі своєю дівчиною, адже вона виnадково застала його в ліжку з іншою жінкою. Після цього вже совість і здорове мислення не дали Ірині навіть думати про те, щоб зблизитись з хлопцем, адже якщо він змінив один раз, то здатний на це двічі.