Аліна побачила на вітрині одного бутіка цікавий костюмчик. Вона зайшла, а за нею туди увійшов незнайомий хлопець і почав прямо-таки йти за Аліною по п’ятах. Раптом хлопець підійшов до неї і сказав: – Я довго не насмілювався до вас підійти з такою пропозицією… До речі, здрастуйте. Загалом, в цьому бутіку працює моя kолишня дівчина. Сподіваюся, ви мені доnоможете … — хлопець явно со ромився, — можете прикинутися моєю дівчиною, будь ласка? «Мені ж сорокетка скоро, знайшов собі дівчину. Хоч би молодшу дівчину вибрав … » — думала Аліна , але в той же час вона погодилася.
– І що я повин на робити для вашої авантюри? – запитала вона. – Накиньте це на nлечі, цей колір вам до лиця, — сказав хлопець і запропонував Олені костюмчик насичено малинового кольору, який, і справді, дуже гарно поєднувався з її каштановим волоссям. Аліна з хлопцем пройшлися кілька разів перед продавщицею, яка ніяк на них не реагувала. Тим часом Аліна думала, чому незнайомець вибрав саме її, адже для нього точно знайшлася б дівчина молодша і, може, привабливіша… Насправді Аліна виглядала в рази молодше за свої роки.
У тому малиновому костюмі вона побачила красиву жінку з витонченою лінією скул, красивими кучерявими волоссям, жіночними кистями… і чому вона вважала себе «тіткою», адже 40 – всього лише початок самого цікавого етапу життя жінки. – Вибачте, що втручаюся, — після 6-ого кола по бутіку сказала Аліна , — але схоже, ваш предмет обожнювань не звертає на нас ні найменшої уваги. Може, варто було знайти кандидатку в ваші kоханки свіжіше? Хлопець лише посміявся, і вони разом попрямували до виходу. Андрій, так звали незнайомця, провів Аліну до будинку, біля під’їзду дізнався її номер телефону. Аліна знову відчула себе 20-річною дівчиною. У день весілля Андрiй зізнався Аліні, що ніякої дівчини не існувало. Він просто хотів познайомитися з такою красунею, як Аліна, але не знав, як до неї підійти, щоб та не послала його подалі.