Моя мама змалку любила контролювати мій бюджет, а зараз намагається контролювати бюджет сина. Пам’ятаю, у мене була дитяча мрія купити собі плеєр і диски до нього. Я кілька років збирала гроші, які мене дарували родичі на день народження. І ось, я щаслива прямую до магазину, а до мене назустріч йде мама. – Доню, ти куди це біжиш, така сяюча? І стала лаяти мене прямо посередині вулиці, коли дізналася, що накопичені гроші я маю намір витра тити на таку дурість. – Краще віддала б мені. Я краще знаю, як ними розпоряджатися. Я все ж таки куnила плеєр, а мама перестала зі мною розмовляти. Це тривало місяць.
Я не знаю, про що тоді думала маленька я, але вин ною я себе не відчувала. Після цього виnадку я почала витрачати подаровані мені гроші одразу. І відповідно на зовсім дурні речі – на шоколадки, зошити, стрази, наклейки, ручки, бантики. Нині вже я доросла, сама мама. Але з мамою у нас такі ж напружені стосунkи, адже вона намагається так само контролювати мого восьмирічного сина. Але при цьому всі свої претензії вона мені висловлює. То незадоволена тим, що я даю синові самому вибирати свій одяг, мовляв він часто виглядає як клоун, адже ще не вміє поєднувати кольори, то каже, що я розбалувала сина, він їсть не все. Так, йому не подобається варена цибуля. Не смак, а консистенція. В мене така позиція, не змушувати дитину робити те чи інше, давати можливість навчитися приймати рішення, бути самостійним.
Все б нічого, але маму дратує також те, що я не контролюю, на що він витрачає свої гроші. Коли вона виявила це почала сама стежити за його покупками. Жінка дарує онукові гроші в подарунок, чекає, поки він витра тить їх, щоб лаяти мене. Цікаво, на що вона розраховує? Що має купити собі восьмирічний хлопчик? Квартиру? Машину? Акції? Звичайно, дрібнички та смаколики. Я не вважаю себе невідповідальною. Я чітко знаю, що він куnує, я бачу та стежу, але ніколи не забороняю йому, адже це його гроші. Іноді сам син приходить до мене радитися, як витрачати гроші, чи просить довезти кудись, щоби щось куnити. А все, що робить мама, це знущання. У сенсі – подарувати дитині гроші, а потім обурюватись. Тому я попередила маму, або вона дарує онуку відразу ж те, що вона хоче, або коли дарує гроші, забуває про них. Інакше онук не прийматиме у неї жодних подарунків. Мама, як тоді, образилась і не розмовляє зі мною.