Машка, моя молодша сестра, завжди була улюбленицею мами. А коли вийшла заміж, її чоловік, апріорі, теж став її улюбленцем. На відміну від нас із моїм чоловіком. Цей поділ наочно проявляється у мами на дачі. Розповім на конкретних прикладах. Машкін чоловік приїжджав на дачу лише двічі. Вічно зайнятий, завжди в нього справи. Гроші заробляє. Що він там заробляє, не знаю. Але Машка завжди сkаржиться на фі нансовий дефіцит. Сама Машка, якщо і зволить приїхати на дачу, то клумбу поллє і відразу – “голова болить”, скаже й у тінь із книжкою. Здо рова кобила, але симулює вміло. Ми з чоловіком там кожни вихідни оремо як раби. Але варто чоловікові влаштувати перекур, як мама одразу починає бурчати:
“Тільки й може, що перекури влаштовувати. А робота сама не зробиться”. Або я, якщо присяду відпочити, чаю попити, одразу ж починає обурюватися: “Ти сюди приїхала працювати чи чаї ганяти!” Терпець у мене величезний, чоловік терпить заради мене. Але всьому є межа. Я вже на шостому місяці вагітності. А тут ще й токсикоз замучив. Лежу вдома колодою. Чоловік носиться зі мною, як квочка з курчаткою. І тут дзвонить мати. Ні тобі привіт, ні тобі як самопочуття, одразу почала обурюватись. – Такий відповідальний період, а ви прохолоджуватись удумали?!
– Ну якщо одна не керуєшся, поклич Машку з її чоловіком, – сказала я. – Не треба свій обов’язок на інших перекладати! Машенька зайнята, а її чоловік працює! – З якого це переляку орати в тебе на дачі наш обов’язок. Ми доnомагали коли була можливість. Нині у нас такої можливості немає. І через твоє ставлення більше не буде! Потрібні тобі найми – припаши Машку з чоловіком! А від нас відчепись! (K/QK) Висловилася, скинула виклик, грізно подивилася на чоловіка: – Щоби ноги твоєї там більше не було. – Як скажеш, кохана, – піднявши руки (мовляв, здаюся) відреагував чоловік на мій рик. Ми подивилися один на одного і засміялися.