Ніна з Пашею влаштували справжнє свято до 3-річчя їхнього єдиного сина. Після свята бабуся з дідусем запропонували забрати хлопчика до себе, адже мали вихідний, і захотіли посидіти трохи з хлопчиком. Батьки погодилися, самі вирішили відпочити трохи, бо давно без дитини нікуди не виходили. Коли бабуся з дідом та онуком пішли, батьки хлопця поїхали з друзями потанцювати. Повернулися вони досить пізно та виявили, що залишили ключі від дверей у дитячій сумці.
Паша запропонував Ніні почекати, він поїде по ключі і незабаром повернеться. Він узяв із сумки дружини свій телефон, щоб викликати таксі. Потім забрав із собою і сумку дружини – ну не помітив, з ким не буває… Ніна сиділа на сходах уже довго, чоловіка не було. Вона й сама не помітила, як заснула там, а прокинулася ще до ранку від голосу сусідки, баби Тамари. Та подумала, що чоловік вигнав Ніну з дому, запросила її до хати, пригостила чаєм із пирогом, Ніна все розповіла, і вони почали хвилю ватися за чоловіка.
Раптом Ніна додумалася зателефонувати чоловікові з телефону сусідки, але слухавку підняв незнайомий чоловік, сказав, що вони в ліkарні, але не варто хвилю ватися. Повернувся Паша за годину і все розповів: виявилося, на зворотній дорозі вони з таксистом побачили чоловіка, що хитається, тримаючись за дорожній знак. Ті подумали, що він п’яний, але, побачивши кров на його голові, вирішили доnомогти йому. Бідолашного пограбували і вда рили чимось по голові. У ліkарні Пашу до приходу nоліції не відпустили. Ось так пройшов романтичний вечір Ніни та Павла.