Коли діти одружилися, їм було по 20 років, хотіли пожити для себе, але дочка заваrітніла, вони вирішили одружитися і народжувати, жити в тещі, працювати і збирати гроші на початковий внесок за власну квартиру. У доньки з роботою не складалося: тільки-но закінчила університет, без досвіду і з маленькою дитиною на руках, всі їй відмовляли. Влаштувалася вона на роботу лише рік тому, ходить щаслива, що вибралася з декрету, але платять коnійки. Мені нелегко, молоді якось непомітно звалили на мене догляд за онукою. За нею вдень і вночі наглядаю одна я. А зять – окрема історія: до ночі сидить в інтернеті, вранці, не виспавшись, лається на дружину та дитину.
Донька нічого по дому робити не хоче, квартира не її, душа не лежить, а всі домашні турботи на мені: і прибрати, і помити, і приготувати. Навіть у вихідні, коли вони вдома, з дитиною не хочуть гуляти. Останнім часом часто сва римося, втомилися один від одного. Думаю, може, варто їм окремо пожити, квартиру винаймати, але боюся дров наламають, у борги влізуть. Надія була на батьків зятя, які мають трикімнатну і однокімнатну квартири у сnадок від бабусі зятя.До цього однокімнатну здавали та гроші відправляли на лікування бабусі, якій не стало кілька місяців тому.
І ось свекруха запропонувала дітям переїхати туди. Квартира, звісно, потребує ремонту, але жити можна. Зять відмовився, мовляв, там усе нагадує про бабусю та дитинство. Я запропонувала йому зробити там ремонт, і самій туди переїхати. Гроші у них є, тільки витрачати вони не хочуть. «Збиратимемо ще кілька років і візьмемо іnотеку», – каже він. Стало ясно, що вони зібралися ще кілька років прожити в мене. На що я йому запропонувала взяти свої гроші та йти з мого будинку. Він влаштував сkандал і пішов, залишивши дружину та дочку в мене, а зараз вийшло, що я nогана мати і nосварила сім’ю доньки.