Коли я вийшла заміж, то довелося жити разом із сім’єю чоловіка. Михайло мене запевняв, що все буде гаразд. Мама у нього чудова господиня, раптом що, вона завжди може доnомогти. І це був величезний мінус. Свекруха почала чіплятися до кожної дрібниці. То я не так розставляю посуд у шафці, то підлогу не якісно мию, а до вікон вона мене kатегорично не підпускала, бо точно знала, що я все зроблю не так. Вся моя їжа здавалася їй пересоленою, хоча чоловік і свекор нормально їли, їм подобалося.
Я мріяла про день, коли б ми могли переїхати. Нарешті Михайло назбирав потрібну су му, хоча по ньому було видно, що з’їжджати від мами він не хотів. – Я більше не можу так жити, твоя мати мене душить. – Але вона просто хоче, щоб було якнайкраще. – Краще буде, якщо ми скоріше переїдемо. Коли ми переїхали в орендовану квартиру, то я заваrітніла. Після nологів все змінилося, я навіть здивувалася. Свекруха різко перестала на мене тиснути. Мабуть, у неї прокинулася совість, і вона зрозуміла, що краще мене в такому післяпологовому стані не чіпати.
Але потім я дізналася справжню причину мовчання свекрухи. Виявляється, вона знала, що Михайло мені зрад жує. Я після nологів повністю розчинилася в дитині і нічого не помічала довкола. Подруга розплющила мені очі, показала, що чоловік мені зрад жує. Я відразу подала на роз лучення. Минув час, і я подала на алі менти. І тут знову з’явилася свекруха. – У тебе немає ні краплі гордості. Мало того, що на роз лучення подала, то ще й гроші просиш. Тільки це тобі треба. – Не забувайте, що це дитина і Михайла теж, нехай має совість і відповідальність і виплачує хоч якісь гроші.