Діти при народженні дуже добрі, все залежить від того, в якому оточенні вони ростуть. І іноді з деяких обставин дітей доводиться рятувати. У мене вже давно у сусідній квартирі мешкає сім’я з двома дітьми. Ми були не дуже добре з ними знайомі, але іноді ми з чоловіком їм доnомагали, а іноді вони нам, хто з краном доnоможе, хто приготує пиріжки.
Ось так і тривало, до того, як із квартири тих самих сусідів почали лунати крики, іноді навіть звуки ударів, і ми дуже боялися можливих наслідків. Через деякий час крики припинилися, тільки сусідів ми не бачили вже довгий час, навіть не знали, вони ще там живуть чи ні. Незабаром усе прояснилося: батько сімейства просто пішов із сім’ї, залишивши всю сім’ю на дружині, у якої навіть й роботи не було, а дітей було двоє і їх треба було годувати, адже вони ще маленькі зовсім були. Прийшла одного разу дівчинка з тієї родини, хліба попросила.
Я їй налила супу, дала цукерок та інших смаколиків, а сама пішла до них додому, перевірити обстановку. Мама бідної дівчинки сnала на дивані, її однорічний син nлакав у ліжку, а в холодильнику було порожньо. Я зателефонувала чоловікові, сказала дороrою додому взяти з собою пару цукерок, а сама взяла дітей до себе, перевдягла їх у чисті речі, а для їхньої матері викликала швидку, вона зараз лежить у диспансері. Жаль дітей, але добре, що ми відреагували в потрібний момент, поки не стало зовсім пізно.