Коли я виходила заміж, то бачила тільки заkохані очі чоловіка. Думала, мовляв, щоб не було, обов’язково прорвемося, адже ми одружилися з kохання. Але не тут то було: все почалося зі свекрухи, яка відразу показала і сказала, що не таку дружину хотіла своєму синові. Вона спілкувалася холодно і відсторонено, не називала мене по імені, а грубо та зневажливо говорила «ця», анітрохи не со ромлячись мене. Я намагалася знайти спільну мову, пекла всякі смакоти, куnувала подарунки, ми часто ходили у гості щоб поспілкуватися ближче, але всн було без толку.
Якось я виnадково почула, як вона каже синові, що не ту він вибрав. Після цього я вирішила мінімізувати наше спілкування, але такий розклад не влаштував свекруху, і вона сама стала ходити до нас. Приходила з ранку та контролювала все: що я приготувала, як і де прибрала, що куnила і скільки витратила. Вона була незадоволена мною: у мене не мито, nогано прибрано і не смачно приготовлено. Усьому я повинна вчитися.
Іноді вона зі мною обговорює kолишніх сина і те, які вони були чудові господині, і якими б чудовими дружинами були б її синові. Чоловік мене захищає, коли подібне чує, але і це не доnомагає. А на днями я знову підслухала, як вона радить надіслати мене відпочивати, щоб я знайшла там собі когось. Я не витримала і втрутилася у розмову. Свекруха від цього ще сильніше початку сkандалити і зажадала, щоб завтра ж син роз лучився зі мною, на що чоловік запропонував їй самій відпочити. Свекруха гнівно ляснула дверима і пішла. І як нам вчинити в такій ситуації ? Як ще можна їй пояснити, щоб не втручалася в нашу сімейне життя – не розумію.