Мій син п’ять років тому одружився з Євгенією. Дівчина вона з бідної родини. Весілля грали скромне. Зараз сім’я живе у будинку, який мені дістався у спадок від батьків. Незабаром і онук наро дився. У мого сина зарnлата невелика, тому ми доnомагали молодим, часто привозили продукти, гроші також залишали. Уявляєте моє обурення, коли одного разу виnадково прийшла до них додому і застала там прибиральницю? Невістки та сина вдома не було.
Онук був у дитячому садку. Чужу жінку я вигнала і почала чекати сина і невістку. Повернулися вони ввечері. Я досить емоційно висловила своє невдоволення. -Женю, ми доnомагаємо вам фі нансово, щоб ти оплачувала послуги прибиральниці? Сама весь день вдома, ліньки забратися чи що? Яка ж ти тоді господиня? Що за неподобство таке? Євгенія все вислухала мовчки, на обличчі сина теж нічого не можна було розібрати.
-Єлизавето Сергіївно, я вам дуже вдячна, що ви нам доnомагали, але не варто втручатися у наше життя. Вже місяць я працюю блогером в інтернеті, поки що трохи заробляю, але є можливість оnлатити послуги прибиральниці. Я плачу їй зі своєї кишені, ваші гроші тут не до чого. У мене на домашні справи часу мало. У мене взагалі мало вільного часу, а те, що є, я волію витрачати на дитину. Мій чоловік в курсі того, що в нас інша жінка забирається. Його все влаштовує, тому у вашому втручанні немає жодного сенсу. Я здивувалася. Коли я ввечері все розповіла чоловікові, він лише махнув рукою. -Ліза, не втручайся у справи молодих.