Флора працювала у квітковому магазині. Збирати букети було її покликання. Дівчина дуже пишалася своїм ім’ям, адже вона була пов’язана з її роботою. Власник магазину невдовзі після прийняття Флори на роботу, помітив, як кількість відвідувачів зросла, але підвищувати дівчині зарnлату він не поспішав, а та на це і не розраховувала… вона отримувала задоволення від своєї роботи, і вистачить. Якось у магазин увійшов чоловік із похмурим обличчям, різкими рухами, одягнений у джинси, сорочку та піджак. – Здрастуйте, я Флора. Можу чимось доnомогти? – Усміхнулася дівчина. – Сам розберуся, – відповів чоловік, і поки Флора пішла далі збирати букет з півонії, той спитав, – цей букет замовлений?
– Ні, він чекав саме на вас, – відповіла Флора, бо як тільки її клієнт увійшов до магазину, та відразу подумки запропонувала йому той букет, – а скажіть, з якого він приводу? – Мамі, – відповів чоловік, – вона любила ці квіти… Флорі чомусь стало дуже незручно. Вона затягнула стрічку на букеті та віддала чоловікові. За тиждень той повернувся. – Флоро, з вашою начальницею я вже домовився. Дозвольте відвезти вас на нове місце роботи в квітковому салоні. Він вам точно сподобається. Флора накинула на плечі пальто, адже в ситцевій сукні, на яку в неї ледве грошей вистачило, їй було холодно.
Після приїзду дівчина побачила перед собою величезний магазин квітів із вивіскою «Флора». Вона не вірила своїм очам. – Це жарт? – Запитала вона, ляскаючи віями. – Ні, він ваш, – сказав чоловік, – знаєте, моя мама завжди мріяла про таку невістку, як ви – доброю, чесною, чистою… а тепер мрію і я. Дозвольте доглядати за вами, Флоро. Якщо я вам неприємний – тільки скажіть, і я відстану. Магазин – мій вам подарунок, він ваш повністю і повністю, можете бути спокійні в цьому плані. – Спробуємо, – несміливо відповіла Флора. Вона все ще не вірила, як такий чоловік звернув увагу на неї – простушку.