У наших синів не складається в особистому житті. Старший був одружений на дуже хорошій, добрій дівчині. У них наро дився чудовий малюк. Вони були щасливі, але це тривало не довго. Невістка захво ріла і, на жа ль, залишила нас. Дитина залишилася з її батьками. Син був у депресії. Пив, не спав ночами, ходив сумний, змучений. Молодший син знайшов собі дівчину і одружився на ній, коли йому було всього 22, а їй 19. Вона нам не сподобалася відразу. Якась відчайдушна. Вона теж наро дила дитинку. Але матір’ю стати у неї так і не вийшло.
Вона гуляла, пила, ку рила, часто залишала малюка на нас. Одного разу навіть чоловіка в будинок привела, і син вирішив роз лучитися. У результаті з’ясувалося, що дитина, до якої ми так прив’язалися, не рідна нам. Його батько зовсім не наш син. Ми були в подиві. З великим труднощами подолали цей стрес. На щастя, син зміг вийти з деnресії і знову створити сім’ю. Він поїхав за кордон і влаштувався там. Зараз все добре. У нього дружина син, живе добре.
Ми за нього спокійні, але тут така біда. Старший син зв’язався з ко лишньої молодшого. Він в останній час покращав, і ми були раді, що у нього хтось з’явився, але яке було розчарування, коли дізналися, що дівчина, яка ощасливила сина, та ненормальна… Ми зараз в замішанні. Як бути? Адже вона використає нашого сина і потім кине. З нею щастя не може тривати довго. Вона не стабільна людина по натурі. Їй не можна довіряти. Як це пояснити синові? Як донести до нього всі мої думки? Адже він ледве прийшов у себе! Не знаю навіть…