Килина і Герасим не змогли нормально подбати про дитину, але вони дуже сильно її любили. А їх сусідка, хоч і вклала все життя в дітей, не отримала подяки від них.

Килина була дуже доброю, але див ною жінкою. Знайшла собі такого ж чоловіка. І жили вони разом з Герасимом. Але з появою першої дитини почалися nроблеми. Не змогли батьки нормально подбати про дитину, хоч і дуже любили. У будинку безлад, скрізь купи пелюшок брудних, немитий посуд і полчища мух. Молодих попереджали, проводили з ними бесіди, сусіди навіть доnомагати намагалися, але нарешті всі здалися. Хлопчика забрали в інтер нат.

Не позбавили батьків батьківських прав тільки тому, що дітей обоє любили більше життя. Так було з усіма їхніми дітьми, крім найменшої донечки. Тій пощастило, бо старший брат уже був повнолітнім і повернувся до рідної домівки, щоб його сестру не спіткала така ж доля. Але що дивно, діти Килину і Герасима любили більше життя. Поруч сусідка Галина жила. Мала двох дітей, яких любила більше всього на світі. Вона для них робила все.

Своїми силами відправила вчитися в Інститут. Платила за навчання, а ті закінчили з червоним дипломом. Але діти забули про маму. Галина змирилася зі своєю долею. Поки одного разу не побачила, як сусідні діти на руках несли свою маму до місця вічного спочинку. Жінка, яка і не виховувала своїх дітей, отримала від них більше подяки і поваги, ніж вона. Плаче Галина від несправедливості життя і сама не знає, хто ж у всьому ви нен.