Тетяна все життя терпіти не могла дітей. Ось у людей алерrія на кішок та собак, а у неї на дітей. Каже, що міrрень починається, щойно їх бачить. Мати Тетяни журилася з цього приводу. Ось як? Має двох старших сестер, обидві заміжні, дітей мають. Таня племінників не відвідує, тримається на пристойній відстані, хоч із сестрами стосун ки у неї чудові. У школі Таня навчалася на одні п’ятірки та радувала батьків своїми успіхами, завдяки старанню змогла вступити до дуже елітного інституту. А потім знайти дуже прибуткову роботу в іноземній компанії.
Ось усі на свою роботу скар жаться, а Таня щоранку ходить на неї як на свято. Вона собі купила будинок, дві іномарки дорогі, батькам доnомагає фі нансово. Батьки професійними успіхами її пишалися, але за особисте життя переживали. Вік наближався до тридцяти, а стосунків немає. Вона їх втішила в тридцять один, привела знайомитись хлопця. А він добрий, розумний, інтелігентний, працює з нею в одному відділі. Їх поєднали не лише професійні інтереси, а й нелюбов до дітей. Жили вони разом п’ять років, дітей навіть не планували. Батьки Тані зневірилися, що будуть онуків від неї няньчити.
Аж раптом зателефонувала Таня і попросила матір терміново приїхати. Заходить Ольга Семенівна до спальні Тані, а там лежить дитина дев’яти місяців, тягне рученята до Тані та каже: “Мама”. Ольга Семенівна на такого не очікувала. Виявилося, що в рамках благодійності Таня завітала до дитячого будин ку, її колега насильно потягла на діток подивитися. Там вона побачила хлопчика з виразними очима. Всі діти кричали, а він уважно на Таню дивився наче в саму душу. От і запал він їй у серце. Почала вона потай ходити до нього, а потім і вси новити вирішила. Покликала мати, щоб порадитись. Ольга Семенівна однозначно дала позитивну відповідь. Після уси новлення Таня з чоловіком роз лучилася, він був катеrоричним проти дітей. Та Таня не засмутилася, головне, що в неї тепер є син.