Коли Микита прийшов додому, Маша пила чай зі своїм старим знайомим ще з університету. -Це ще що таке …? -Микита, ось, познайомся, мій старий одногрупник. -Ти мене ще з ним знайомити збираєшся. -Ти що таке подумав? Він просто мій друг. Після того, як гість пішов, Микита схопив Машу за руку, і став на неї кричати. -Відпусти мені бол яче, відпусти, я ваrітна.
-Від нього? -Ти зовсім ненормальний? Від тебе, звісно, це наша дитина. -Я тобі не вірю. Коли Маша наро дила, то Микита насамперед зробив текст на батьківство. Коли прийшла відповідь, то з’ясувалося, що це справді його дитина. Але Маша ще під час ваrітності вже переїхала від чоловіка та почала жити у своєї бабусі Кіри. Батьки Маші загинули в аварії, але від них залишилася квартира, яку Маша здавала в оренду, а сама жила у бабусі.
Коли бабуся Кіра побачила, що у внучки куnа синців по всьому тілу через цього Микиту, то сказала: -Я тебе до цього гаду не відпущу, хай хоч що робить, але до нього ти не повернешся. Як тебе бив, так і на дитину рано чи пізно руку підніме. -Бабусю, я не збиралася до нього повертатися. Якщо він мені не вірить, то я більше не можу. Микита прибіг одразу, як отримав відповідь про тест. -Це моя дочка! -Та гаразд? Я тобі це ще 9 місяців тому казала. -Ну все гаразд, перестань. Повертайся назад. -Ну ні. Знайди собі іншу боксерську грушу, мене та дитину ти не побачиш.