Петра Олексійовича скрутив радикуліт. Сильно скрутив. Зрозумів, що підвестися з унітазу самостійно не зможе. Добре молода дружина на роботі. Чи не зганьбиться. Ключі від квартири є ще у матері. Але вона хоч і міцна, але старенька. Під вісімдесят років. Благо телефон захопив із собою, коли йшов у туалет. Подзвонив матері, подзвонив другові Андрієві. Сидить, чекає, думає. Ось чого його потягло до молоденької . Ко лишня дружина, Ганна, його однолітка, міцна, господарська, домосідка. Набридла йому, чи бачите. Молоденької та гаряченької захотів. Ось і одержав. Молода дружина минулої ночі так загнала його в ліжку, що той зараз не може розігнутися. Адже спочатку все було чудово .
Нова дружина Петра, Аліна, тридцять п’ять років, спортивна, підтягнута постать, так і хвилює енергією. Самому Петру Олексійовичу вже за п’ятдесят, наростив живіт і на голові залисини. Аліна взяла його завзято, разом nодорожували, проводили разом весь вільний час. Але останнім часом Петро все частіше помічав, що втомлюється поряд з нею. При цьому він добре пам’ятає, що поряд з Анною відпочивав. За годину сидіння на унітазі, чим сильнішим був біль, тим сильніше думалося про роз лучення. Планував баrатоходові операції, як повернутися до Анни.
Відчинилися двері, прийшли мати з Андрієм. – Ну що, довела тебе молода ! Говорила тобі, щоб не йшов від Ганни, — бурчала мати, поки Андрій тягнув друга на ліжко. При цьому мати забула, що сама регулярно сварилася з ко лишньою невісткою. – Ось чого тебе на цю спортсменку потягло. Відразу було видно, що не потягнеш. І ось, будь ласка, склався трикутником. Це ж у тебе не вперше? – І раніше бувало, але не так сильно, – відповів Петро. – Ось! А наступного разу взагалі загнешся, — nродовжувала сердитися мати. – Мам, порадь, як мені Ганну повернути. Або доnоможи, переговори з нею…